---Не желательная тема, как утопленник всплывает
-Ты в кого сегодня веришь? Кто об этом ещё знает?
Да ,конечно ,в воскресенье после службы, безусловно
В среде верующих не трудно на других бывать похожим.
Но по будням, в мире с миром ,по мирски ты рассуждаешь
И что в сердце поселилось .сам пугаясь, прикрываешь
Как то не всегда удобно со Христом бывать гонимым,
И порой совсем не модно называться «Христинином».
В жизни столько удовольствий, поискать - красивый смысл!
Проповедовать? Да бросьте! мне в контактах бы повиснуть.
Изувеченные мысли, сленгом скомканное слово
О себе оставить мненье, кликнул мышью и готово.
Долго роясь на помойке, паутины интернета
Ты забыл, к чему был призван , Так спастись, надежда тщетна.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
